Асбат аль-Ансар (№2825)

(USBAT al-ANSAR – LEAGUE of SUPPORTERS – PARTIZANS)

(“ГРУПА ПІДТРИМКИ” або “ЛІГА ВІДДАНИХ СЛУЖІННЮ” або “ЛІГА ПАРТИЗАН”)

Палестинське воєнізоване угруповання, що базується на території Лівану. В якості дати створення називають різні роки – 1985, 1986, 1989 або 1991 р. Відомо, що група була сформована з ліванських відділень “Ісламської групи”.

Лідери – засновником і 1-м лідером ААА був шейх Хішам аш-Шрейді, якого було вбито в 1991 р. в мечеті Ан-Нур. 2 його сини, які входили в керівництво організації також були вбиті : 1. Абдулла аш-Шрейді – створив у складі ААА бойовий підрозділ “Асбат аль-Нур” для посилення протистояння з ФАТХОМ, але на нього було вчинено замах в травні 2003 р. і в липні він помер. 2. Мохаммед аш-Шрейді – намагався продовжити справу старшого брата і очолити “Асбат аль-Нур”, але був застрелений 11. ІІ. 2004 р. на півдні Лівану. Найвірогіднішою є версія причетності до цих 3-х вбивств боєвиків ФАТХУ. З 1991 р. ААА очолив Ахмад Абдель Карім ас-Сааді, який має псевдонім Абу Махджан або Абу Можен.

Чисельність – за деякими даними в межах 250-300 боєвиків, як палестинців так і ліванців.

Ідеологія – ісламський фундаменталізм (салафітський напрямок ісламу), анти західна спрямованість. Спочатку група створювалася з метою протидіяти політиці Організації визволення Палестини і ФАТХУ, спрямованій на мирний діалог з Ізраїлем. ААА вважав себе захисником інтересів палестинських біженців і тому виступав проти будь-яких контактів з Ізраїлем і за боротьбу з ним до повного знищення, за звільнення палестинських земель від окупації. Але врешті боротьба його більше зосередилась на ФАТХУ та взагалі прихильниках Я. Арафата в Лівані (боротьба почала точитися за вплив над таборами палестинських біженців). З часу встановлення контактів з “Аль-Кайдою” організація почала більше схилятися до фундаменталістських ідей та поставила собі за мету боротьбу з західним впливом в Лівані і Палестині.

Діяльність – зводиться до таких напрямків :

1. Фізичний терор проти суперницьких палестинських угруповань (ФАТХУ та його союзників) та участь у міжрелігійних і міжетнічних зіткненнях в Лівані :

а) 1995 р. – вбивство лідера ліванського воєнізованого угруповання “Аль-Ахбаш” шейха Н. аль-Халабі.

б) 1999 р. – вбивство 4-х представників судових органів в місті Сайда.

в) 2004-2006 рр. – збройні зіткнення з урядовими військами і боєвиками “Хезбалли”.

г) теракти проти редакцій ряду ЗМІ Лівану.

2. Теракти проти іноземних об’єктів та представництв на території Лівану та сусідніх країн :

а) Січень 2000 р. – збройний напад на російське посольство в Бейруті – вбито 1-го ліванського поліцейського, поранено декілька мирних жителів. Група назвала це помстою за дії російських військ проти чеченських повстанців.

б) Жовтень 2001 р. – ліванськими і йорданськими спецслужбами розкрито плани ААА по організації терактів проти посольств США, Англії і ряду арабських держав в Бейруті. Особливо теракти були спрямовані проти тих арабських країн, які ввійшли до складу анти терористичної коаліції, створеної США.

в) 2004 р. – було зірвано плани групи здійснити теракти проти посольств Італії і України в Бейруті, що напевне мало бути помстою за їх участь в військових і миротворчих операціях в Іраку.

г) теракти проти ресторанів “Макдоналдс”, як символів американської культури і стилю життя в ряді міст Лівану.

3. Участь боєвиків організації в “міжнародному джихаді” під час збройних конфліктів в Боснії, Чечні, Кашмірі і Афганістані. Зокрема, Росія звинувачувала ААА в наданні підтримки чеченським боєвикам, в основному через її військовий філіал “Джунд аш-Шам”. У вересні 2004 р. МВС Чечні повідомило, що чеченська ваххабітська громада планувала запросити до республіки лідера ААА Абу Махджана. Він нібито мав очолити групу арабських боєвиків, головним завданням якої мала бути ліквідація президента А. Кадирова і теракти проти федеральних сил. Однак, згідно з припущеннями, А. Махджан міг просто шукати притулок на території Чечні.

4. Вербування кадрів для “Аль-Кайди” в Палестині та Лівані.

Після терактів 11. ІХ. 2001 р. в США тиск на ААА, як організацію, що була визнана союзником “Аль-Кайди” , посилився. У вересні 2001 р. до свого списку особливо небезпечних терористичних організацій ААА зарахували США. Також було заморожено її банківські рахунки (хоча її представники і заявили, що не мають таких рахунків в американських банках). Також терористичною групу визнали Росія, Англія (2002 р.), Австралія (2003 р.), Казахстан (2004 р.) та ін. країни.

Також вже втретє в кінці 2001 р. до смертної кари у Лівані було засуджено лідера організації А. Махджана (вперше він отримав смертний вирок ще в 1994 р. за вбивство мусульманського священика), який за даними спецслужб неодноразово особисто зустрічався з Бен Ладеном. В Ізраїлі його вже давно було оголошено одним з найнебезпечніших терористів. Перед цим, в 2000 р. відбувся судовий процес в Лівані, під час якого 29-х активістів було звинувачено в підготовці терактів на території Йорданії.

Район діяльності – головні бази організації знаходяться в таборах палестинських біженців Айн аль-Хільве (південь Лівану) і Нахр аль-Баред (на півночі). Табір Айн аль-Хільве відомий як пристанище багатьох терористів і місце частих кривавих розборок між активістами різних палестинських організацій. Найбільш активно група діяла в містах Бейрут, Сідон і Сайда.

ААА має філіали в країнах Європи. Зокрема, після 2001 р. було розкрито його відділення в Данії, яке очолював Фіяд Абдельгаді. А в жовтні 2002 р. влада Англії призупинила діяльність філіалу ААА в Лондоні.

Контрольовані структури – ААА має 2 збройних підрозділи :

1. “Джунд аш-Шам”.

2. “Асбат аль-Нур”.

Також група має сайт в Інтернеті, за допомогою якого веде пропагування своїх ідей і вербує добровольців.

Озброєння – автоматична зброя, важкі кулемети, міномети, РПГ.

Фінансування – допомога з боку ряду ісламістських організацій і фондів, що в основному діють на території Європи. Також, вірогідно, має певний відсоток прибутків від торгівлі наркотиками (в долині Бекаа виробляється гашиш).

Внутрішні контакти – ісламські групи “Ат-Такфір валь-Хіджра”, “Борющаяся ісламська партія”.

Зовнішні контакти – “Аль-Кайда” (зв'язок, напевне, здійснюється через ісламістську групу Імада аль-Мугніє), ліванський блок ФАТХУ. Також група підтримує контакт з Службою загальної зовнішньої розвідки Саудівської Аравії.